Депутати Держдуми РФ ухвалили у другому, основному читанні законопроєкт про статус георгіївської стрічки. Там її назвали “символом військової слави Росії” та “перемоги російського народу у Великій Вітчизняній війні”.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Крим.Реалії.
Згідно з ухваленим законом, авторами якого виступили сенатор Андрій Турчак та депутатка-єдинороска Ольга Занко, георгіївська стрічка може використовуватися лише з метою, пов’язаною з історичною пам’яттю, а за її публічне осквернення передбачено кримінальну чи адміністративну відповідальність.
Для юридичних осіб за осквернення георгіївської стрічки покладено штраф від трьох до п’яти мільйонів рублів з конфіскацією або без такої, а для фізичних – до трьох мільйонів рублів. Крім того, фізичних осіб за осквернення георгіївської стрічки можуть притягнути до кримінальної відповідальності, яка передбачає позбавлення волі від трьох до п’яти років.
Крім цього, за осквернення георгіївської стрічки в інтернеті штрафуватимуть на суму від двох до п’яти мільйонів рублів або позбавлятимуть волі на строк до п’яти років.
Таке ж покарання загрожує у разі, якщо осквернення вчинено групою осіб за попередньою змовою.
В СРСР комплекс георгіївських нагород юридично не існував. Однак 8 листопада 1943 року указом Президії Верховної Ради СРСР було засновано орден Слави, стилістично схожий на орден святого Георгія. Він надавався за аналогічні з останнім заслуги (особлива військова мужність) та також містив стрічку з трьома чорними та двома оранжевими смужками. У 1944–1945 роках ним було нагороджено близько 200 тисяч осіб.
Чорно-оранжева стрічка фігурувала також у іншій радянській нагороді – медалі “За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.”, заснованій 9 травня 1945 року. Згідно з указом, її мав право отримати кожен, хто “брав безпосередню участь у бойових діях на фронтах Великої Вітчизняної війни”. Медаль стала наймасовішою: на 1995 рік її отримали майже 15 мільйонів військовослужбовців. Саме через медаль чорно-оранжева стрічка увійшла до офіційної символіки німецькорадянської війни. За нею закріпилася назва “гвардійська” через схожість із відзнакою гвардійських екіпажів на радянському флоті,
введеною 1942 року. Для гвардійців інших родів військ використовувався не чорнооранжевий символ, а нагрудний знак з червоним прапором.
1965 року нове керівництво СРСР на чолі з Леонідом Брежнєвим взялося активно формувати офіційну версію історії “Великої Вітчизняної війни”. “Гвардійську” стрічку почали масово розповсюджувати в агітаційній продукції до 9 травня, створюючи з неї символ перемоги над нацизмом. Хоча до 1945 року більшість учасників боротьби з нацистами не мали про неї жодного уявлення.
У Російській Федерації орден святого Георгія та Георгіївський хрест відновили указом Президії Верховної Ради РФ 1992 року. Остаточно затвердили у 2008-му. Першими відроджену імперську нагороду отримали військовослужбовці-учасники бойових дій у Південній Осетії та збройної агресії проти Грузії 2008 року.
